-
1 tight
2. adj1) тугий; туго натягнутий2) щільний; непроникний; герметичний; щільно пригнаний; компактнийtight cooper — бондар, який виготовляє барила для рідини
tight defense — військ. суцільна оборона
tight formation — ав. зімкнутий стрій
tight soil — сухий (ущільнений) ґрунт
3) тісний, вузький4) напружений5) щільно забитий; туго напханий (заповнений, набитий)6) перен. стислий, скутий (про мову)7) перен. напідпитку, під чаркою8) важкий; тяжкий9) суворий, жорсткий10) розм. скнарий, скупий11) чепурний, охайний, акуратний12) розм. жвавий, спритний, меткий, вправний13) спорт. майже рівний (про шанси)3. adv1) щільно, тісно; туго2) амер., розм. міцно; глибоко, грунтовноto sit tight — міцно триматися за свої права; не здавати своїх позицій
tight bargain — амер. угода з невеликими шансами дістати прибуток
tight corner (place) — небезпечне (ризиковане, важке) становище
* * *I [tait] n; амер.2) смітник навколо м'яча ( регбі)II [tait] a1) туго зав'язаний (вузол, пояс), тугийthe trigger of the gun was tight — спуск у рушниці був тугий; міцний
to keep a tight hold on smth — міцно триматися за щось, вчепитися за щось
2) щільний, непроникний; компактний; герметичнийtight barrel /cask/ — барило для рідини
tight cooper — бондар, що робить барила для рідини
tight coil — c-г. сухий /ущільнений/ ґрунт
tight defense — вiйcьк. суцільна оборона
tight formation — aв. зімкнутий лад
the roof is tight — дах не протікає; щільно закритий
with tight lips — щільно стиснувши губи; щільно загнаний
tight cork — пробка, яка щільно засіла
tight fit — тex. нерухома посадка
3) тісний, звужений, вузький; що облягаєtight shoe [coat] — тісний черевик [-е пальто]
4) туго натягнутий, напружений5) щільно забитий, набитий, заповненийthe straits were tight with ice — протоки були забиті льодом; щільний; заповнений, напружений
6) cл. весело, під мухою, на взводіas tight as a drum /as a brick/ — сильно п'яний
to get tight — надратися, нализатися
7) важкий, складний; скрутний tight situation важка ситуація, важке становище; важкоmoney is tight — гроші важко дістати; грошей не вистачає /мало/; money is a bit tight with me y мене немає зайвих грошей [порівн. тж. a]
8) строгий, твердийto keep a tight hand /rein/ on smb — тримати когось у їжакових рукавицях
the larger the audience, the tighter the controls — чим більше аудиторія, тим суворіше перевірка; стислий, скупий; скований, ( про мову); потайливий, стриманий, неговіркий
he is a tight talker — він не балакучий; = він не говорить зайвого
9) скупий, скареднийto be tight with one's money — притримувати /скупо витрачати/ гроші [порівн. тж. 7,;]
10) дiaл. охайний, акуратний11) дiaл. живий; здатний, митецький; спритнийthat's a tight fellow! — спритний, нічого не скажеш!
12) cпopт. майже рівний ( про шанси)tight match — змагання рівних, змагання з майже рівними шансами в учасників
••tight bargain — aмep. угода з невеликими шансами нажитися
tight corner /place, spot, squeeze/ — небезпечне /ризиковане/ або скрутне становище
his lies got him in a tight place — він так забрехався, що тепер йому буде нелегко виплутатися
III [tait] advup tight — cл. збуджений, напружений; з нервами на взводі
1) щільно, міцно, тугоto close smth tight — щільно закрити щось
to hold /to keep/ smth tight — міцно тримати щось; натягати щось
to draw smth tight — затягувати щось
to hug smb tight — міцно обіймати когось
2) щільно, тісно3) дiaл., aмep. міцно, глибоко, ґрунтовноto sit tight — міцно триматися за свої права; не уступати, стояти на своєму
blow me tight! — icт. ну е ну!, чорт візьми!
-
2 tight
I [tait] n; амер.2) смітник навколо м'яча ( регбі)II [tait] a1) туго зав'язаний (вузол, пояс), тугийthe trigger of the gun was tight — спуск у рушниці був тугий; міцний
to keep a tight hold on smth — міцно триматися за щось, вчепитися за щось
2) щільний, непроникний; компактний; герметичнийtight barrel /cask/ — барило для рідини
tight cooper — бондар, що робить барила для рідини
tight coil — c-г. сухий /ущільнений/ ґрунт
tight defense — вiйcьк. суцільна оборона
tight formation — aв. зімкнутий лад
the roof is tight — дах не протікає; щільно закритий
with tight lips — щільно стиснувши губи; щільно загнаний
tight cork — пробка, яка щільно засіла
tight fit — тex. нерухома посадка
3) тісний, звужений, вузький; що облягаєtight shoe [coat] — тісний черевик [-е пальто]
4) туго натягнутий, напружений5) щільно забитий, набитий, заповненийthe straits were tight with ice — протоки були забиті льодом; щільний; заповнений, напружений
6) cл. весело, під мухою, на взводіas tight as a drum /as a brick/ — сильно п'яний
to get tight — надратися, нализатися
7) важкий, складний; скрутний tight situation важка ситуація, важке становище; важкоmoney is tight — гроші важко дістати; грошей не вистачає /мало/; money is a bit tight with me y мене немає зайвих грошей [порівн. тж. a]
8) строгий, твердийto keep a tight hand /rein/ on smb — тримати когось у їжакових рукавицях
the larger the audience, the tighter the controls — чим більше аудиторія, тим суворіше перевірка; стислий, скупий; скований, ( про мову); потайливий, стриманий, неговіркий
he is a tight talker — він не балакучий; = він не говорить зайвого
9) скупий, скареднийto be tight with one's money — притримувати /скупо витрачати/ гроші [порівн. тж. 7,;]
10) дiaл. охайний, акуратний11) дiaл. живий; здатний, митецький; спритнийthat's a tight fellow! — спритний, нічого не скажеш!
12) cпopт. майже рівний ( про шанси)tight match — змагання рівних, змагання з майже рівними шансами в учасників
••tight bargain — aмep. угода з невеликими шансами нажитися
tight corner /place, spot, squeeze/ — небезпечне /ризиковане/ або скрутне становище
his lies got him in a tight place — він так забрехався, що тепер йому буде нелегко виплутатися
III [tait] advup tight — cл. збуджений, напружений; з нервами на взводі
1) щільно, міцно, тугоto close smth tight — щільно закрити щось
to hold /to keep/ smth tight — міцно тримати щось; натягати щось
to draw smth tight — затягувати щось
to hug smb tight — міцно обіймати когось
2) щільно, тісно3) дiaл., aмep. міцно, глибоко, ґрунтовноto sit tight — міцно триматися за свої права; не уступати, стояти на своєму
blow me tight! — icт. ну е ну!, чорт візьми!
-
3 находиться
нахаживаться, найтисьI. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.* * *I несов.; сов. - найт`ись1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишсякакой нашёлся! — яки́й знайшо́вся (найшо́вся)!
2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибратине нашёлся, что ответить — не знайшов (не добрав розуму, не дібрав розуму, не зміркував), що відповісти
3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти\находиться диться за границей — бути (перебувати; пробувати) за кордоном
Цейло́н \находиться ходится волизи индостана — Цейлон лежить поблизу (близько) Індостану
4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шуєтьсяII сов.находи́тися, -ходжуся, -ходишся; (много, вдоволь) попоходи́ти, -ходжу, -ходиш; ( устать) підтопта́тися, -топчуся, -топчешся, підту́патися -
4 in
1. n1) pl (the ins) розм. політична партія, що перебуває при владі2) звич. pl той, хто перебуває при владі, впливова особа3) вплив, влада4) pl команда, що відбиває м'яч (крикет)ins and outs — входи і виходи; деталі, подробиці; завсідники
2. adj1) внутрішній, розташований всередині2) спрямований всередину3) розм. що перебуває при владі4) розм. призначений для вузького кола5) розм. модний, популярний6) спорт. що подає (м'яч)3. adv1) всерединіis anybody in? — чи є там хто-небудь?, чи є хтось вдома?
2) вдома; у себе (на роботі тощо)he is not in today — його немає сьогодні (вдома, на роботі тощо)
3) всередину, туди4) з внутрішнього бокуa coat with the furside in — шуба на хутрі, дублянка
to be in — прибувати (про пошту тощо); наставати (про весну тощо); бути у в'язниці; бути при владі; горіти
◊ to have it in for smb. — мати зуб на когось
◊ in with you! — заходьте!, приходьте!
◊ in with it! — неси сюди!
◊ in and out — то всередину, то надвір; з ваганнями
◊ now in now out — то туди, то сюди
◊ to be in with smb. — бути в добрих стосунках з кимось
◊ to be in for it — бути у скрутному становищі
◊ to be in for a competition — брати участь у конкурсі
4. v1) збирати, складати (сіно)in the hay before it rains — складіть сіно, поки немає дощу
2) оточувати, обгороджувати5. prep1) у просторовому значенні у, в, на2) у часовому значенні у, в, за, через, протягомin the past — у минулому
in good time — завчасно, заздалегідь
3) період, проміжок часу через, за, протягом4) обставини, умови, оточення у, в, при, з, за, наin smb.'s place — на чиємусь місці
in cash — при грошах, з грішми
5) рід, спосіб діяльності, місце праці у, вto be engaged in trade — працювати в торгівлі, займатися торгівлею
6) зовнішній вигляд, одяг тощо7) ознака, властивість, сфера прояву у, на8) сфера спеціалізації, тема книжки, лекції тощо з9) матеріал, з якого або за допомогою якого щось зроблено з10) мова, якою розмовляють, пишуть11) причина, мета від, у, на◊ in case — якщо; у разі
◊ in detail — докладно
◊ in fact — насправді
◊ in fashion — у моді
◊ in front — попереду, перед
◊ in haste — похапцем, поспішно
◊ in my opinion — на мою думку
◊ in order — для того, щоб
◊ in pairs — парами
◊ in rows — рядами
◊ in so far as — оскільки
◊ in spite of — незважаючи на
◊ in that — оскільки; тому що
◊ in turn — по черзі
◊ in use — у вжитку
◊ in a whisper — пошепки
◊ in accordance with — згідно з
◊ in any case — в усякому разі
◊ the book in question — книжка, про яку йдеться
◊ to take part in smth. — брати участь у чомусь
◊ what is the new style in hats? — які капелюхи тепер модні?
◊ what shall I go in? — що мені надіти?, в чому мені піти?
◊ I did not know he had it in him — я не знав, що він здатний на це
◊ to get in front of oneself — амер., розм. діяти швидко й енергійно; перевершити самого себе
* * *I [in] prep1) у просторовому значенні вказує на знаходження в межах або всередині чого-небудь в, у, на; знаходження в якому-небудь місці в, у, на; напрямок або рух усередину в, у2) у часовому значенні вказує на момент або період часу, частину доби, пору року, рік, століття в, у, протягом, за, через; разом з iм. передається відповідними прислівникамиin time — негайно; вчасно; завчасно
3) указує на атмосферні зовнішні умови в, у, на, при4) указує на обставини, умови в, у, при, за5) указує на фізичний або душевний стан кого-небудь, стан предмета в, у6) указує на зовнішній вигляд, одяг в, у7) указує на причину або ціль в, у, від, наin answer, in reply y — відповідь
8) указує на спосіб дії, стиль в, уin accordance with — відповідно до, згідно
9) указує на характер розташування осіб, предметів по, за10) указує на сферу прояву ознаки або область дії в, у, на, з, по11) указує на участь у чому-небудь в, уaccomplices in a crime — співучасники злочину; включення в, у
12) указує на місце роботи, приналежність до певної групи осіб в, у13) указує на спосіб вираження, засіб, матеріал14) указує на кількісне співвідношення е поділ на, в, з15) указує на ступінь або обсяг в, у17) у сполученняхin front of — перед, спереду; біля
in general — в цілому; взагалі
in itself — сам по собі; як такий
in the end — в остаточному підсумку; зрештою; нарешті
II [in] nin return y — відповідь; в обмін, замість; у свою чергу, зі свого боку; у порядку компенсації
1) pl ( the ins) політична партія, яка перебуває при владі; pl той, хто знаходиться при владі; впливова особа; вплив, влада; зв'язки2) pl команда, яка відбиває м'яч (крикет, бейсбол)III [in] a1) розташований усередині, внутрішній2) спрямований, звернений усередину3) який знаходиться при владі; правлячий4) призначений для вузького кола, для посвячених5) модний, популярний; який реагує, відгукується на все нове6) cпopт. який подаєIV [in] adv1) усередині; вдома; у себе (на роботі, у своєму кабінеті); усередину, тудиcome in! — увійдіть!; з внутрішньої сторони
2) aмep. вказує на тривалість процесуto be in — прибувати бути прибраним наставати ( про сезон) бути в моді бути у в'язниці бути при владі горіти, палати cпopт. подавати м'яч (крикет, бейсбол)
V [in] v; діал.in and out — зовні е усередині; то всередину, то назовні; то туди, то сюди
1) збирати, забирати2) оточувати, огороджувати
Перевод: со всех языков на все языки
со всех языков на все языки- Со всех языков на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Украинский